сторожовий — [сторожови/й] м. (на) во/му/ жоув і/м, мн. жоув і/ … Орфоепічний словник української мови
сторожовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
аванпост — у, ч. У деяких арміях – передовий сторожовий пост, що його виставляють для охорони від несподіваного нападу ворога … Український тлумачний словник
дозорний — а, е. Прикм. до дозор 2). || Признач. для дозору; сторожовий. || у знач. ім. дозо/рний, ного, ч. Той, хто перебуває в дозорі … Український тлумачний словник
пес — пса, ч. 1) Те саме, що собака. || Собака самець. 2) перен., зневажл. Про погану, негідну людину, яка своїми вчинками, діями викликає обурення й загальний осуд. || кого, чого, перев. у сполуч. зі сл. вірний, сторожовий і т. ін. Про чиїхось посіпак … Український тлумачний словник
пікет — I у, ч. 1) Невеликий військовий сторожовий загін; застава. 2) Група робітників, яка формується під час страйку для підтримання порядку, для охорони чого небудь. II у, ч., спец. 1) Точка місцевості, що знаходиться на певній віддалі від іншої точки … Український тлумачний словник
секрет — I у, ч. 1) Те, що не підлягає розголошенню, що приховується від інших; таємниця. || чого. Прихована причина. || Невідомий комусь іншому або ще не відкритий прийом, спосіб (одержання, виготовлення і т. ін. чого небудь). Видавати секрет. Держати в… … Український тлумачний словник
сторожовик — а/, ч., розм. Сторожовий катер, човен … Український тлумачний словник
чати — чат, мн., рідше одн. ЧА/ТА, и, ж. 1) Сторожовий загін війська; група перев. озброєних людей, які охороняють щось, несуть варту. 2) Перебування на варті в певний проміжок часу; вартування. || перен. Очікування когось, пильнування кого небудь;… … Український тлумачний словник
шлюп — а, ч. 1) У флоті 18 19 ст. – трищогловий корабель з прямими вітрилами. 2) Морське однощоглове судно з двома вітрилами (перев. спортивне). 3) У деяких сучасних іноземних флотах – тихохідний сторожовий корабель для охорони транспортних караванів … Український тлумачний словник
